1. Голосні звуки (Vokale)

1.1.

Всі звуки німецької мови поділяються на дві великі групи: г о л о с н і та п р и г о л о с н і.
У німецькій мові 18 голосних звуків. Серед них є звуки, які близькі до звуків української мови, але є й такі, які не мають аналогів в українській мові і є новими для того, хто вивчає німецьку мову.

1.2. Довгота голосних.

Німецькі голосні бувають довгими і короткими:
[aː] – [a].
Довгота позначається в транскрипції (спеціальному фонетичному написанні, що відображає вимову звука) двокрапкою. Кожне затранскрибоване слово, речення або звук вписуються у квадратні дужки, наприклад:

• [das]

• [das’st ˈʁɛlf]

Довжина голосних виконує змісторозрізнювальну функцію, тобто слово з довгим голосним може мати інше значення порівняно зі словом із коротким голосним:

• ihn (з довгим голосним) — його

• in (з коротким голосним) — в, у

У німецькій мові є слова, які мають різне написання, а у вимові відрізняються тільки довготою голосного:

• Kahn (з довгим голосним) — човен

• Kann (з коротким голосним) — може

1.3. Напіввідкриті та напівзакриті голосні.

Деякі німецькі голосні відрізняються не лише довготою, але й ступенем відкритості:

• [eː] — напівзакритий довгий “е”

• [ɛ] — напіввідкритий короткий “е”

Приклади:

• sehen [ˈzeːən] — бачити

• elf [ɛlf] — одинадцять

1.4. Умлаутовані голосні (ä, ö, ü).

Умлаути — це видозмінені голосні, яких немає в українській мові.

• ä [ɛ] або [eː]

• ö [øː]/[œ] — губний “е”

• ü [yː]/[ʏ] — губний “і”

Приклади:

• schön [ʃøːn] — гарний

• fünf [fʏnf] — п’ять

• spät [ʃpɛːt] — пізно

1.5. Дво- та тріфтонги.

У німецькій зустрічаються поєднання двох і трьох голосних, що вимовляються одним складом:

• ei [aɪ̯] — mein, kein, klein

• au [aʊ̯] — Maus, laufen

• eu/äu [ɔʏ̯] — neu, häufig, Bäume