Інтонація в німецькій мові відіграє важливу роль у вираженні значення, емоцій та структури речення. Вона допомагає розрізняти твердження, запитання, накази та емоційне забарвлення висловлювання. Є різні моделі.
Ось основні типи інтонацій в німецькій мові:
1. Розповідне речення (Aussagesatz)
Інтонація: Зазвичай спадаюча (↓) наприкінці речення.
Приклад:
Ich gehe heute ins Kino. ↓
(Я сьогодні йду в кіно.)
2. Загальне запитання (Entscheidungsfrage)
(тобто питання, на яке відповідають “так” або “ні”)
Інтонація: Підіймається (↑) наприкінці речення.
Приклад:
Gehst du heute ins Kino? ↑
(Ти сьогодні йдеш у кіно?)
3. Спеціальне запитання (W-Frage)
(з питальними словами: wo, wann, warum, wie тощо)
Інтонація: Падає (↓) наприкінці, але початок піднімається.
Приклад:
Warum gehst du heute ins Kino? ↓
(Чому ти сьогодні йдеш у кіно?)
4. Наказове речення (Imperativsatz)
Інтонація: Часто трохи підвищується в середині, але закінчується спадом (↗↘).
Приклад:
Komm sofort her! ↘
(Іди сюди негайно!)
5. Інтонація в переліках (Aufzählung)
Інтонація: Підвищується після кожного елемента, крім останнього, де спадає.
Приклад:
Ich habe Äpfel, Bananen, Orangen und Trauben gekauft.
(Інтонація зростає після кожного слова, окрім останнього.)
Додаткові поради:
- Емоції: Інтонація також передає емоційний стан. Наприклад, здивування, радість або роздратування виражається інтонаційними коливаннями.
- Питальні частки (doch, denn, ja, etwa тощо) можуть впливати на інтонацію, підкреслюючи певні емоції чи відтінки значення.